Її пісні - як перло многоцінне,
Як дивен скарб серед земних марнот...
Ліна Костенко
25 січня виповнюється 390 років від дня народження легендарної української поетеси та піснетворки Марусі Чурай. Маруся – неповторна особистість, її пісні, її саму
як феномен ніхто не зможе повторити.
Дослідники віднайшли 23 твори, що належать її творчості.
Проте творча спадщина народної поетеси набагато більша.
Багато її пісень до наших часів просто не
дійшли, а деякі з них і в сьогоденні живуть як безіменні фольклорні
твори.
Ім'я талановитої дівчини стало відомим завдяки українській літературі. Глибоко вивчав особу Марусі видатний український прозаїк
Григорій Квітка-Основ’яненко. Він зібрав багато біографічних та
пісенних матеріалів про неї, мав її портрет. Володимир Самійленко написав віршовану драму «Маруся
Чураївна», Ольга Кобилянська - повість «У неділю рано зілля копала», в основу якої ліг сюжет пісні "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", Михайло Старицький подарував українцям драму під такою ж назвою. Проте справжню славу Марусі Чурай приніс роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай".
Минають роки, століття, а пісні Марусі Чурай будуть близькими і дорогими для кожного українця, бо велика любов і великий талант невмирущі. Богдан Лепкий писав: «Для України варто не лише вмирати", а ми додамо: "варто жити, кохати і творити".
Немає коментарів:
Дописати коментар